Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Курган

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Эй, бро, привет! Я решил поделиться с тобой историей о том, как я, наркоманчик из последнего номера, купил немного кодеина и собрал всю семью на обторканую вечеринку. Так что, если не против, давай расскажу тебе, как мы оттягивались за счет некоторых закладок и терок.

В общем, дело было так. Я, как настоящий таблетолог, сидел в интернете в поисках новых приключений. И тут, к черту, наткнулся на сайт, где продавали кодеин. Без всякого раздумья я решил заказать пару бутылочек и позвать всех родных и близких на незабываемую вечеринку.

Как только посылка с кодеином пришла, я уже чувствовал себя на седьмом небе. Все вокруг казалось маревом, а мы с друзьями просто терялись в пурпурной дымке Purple Haze. Недолго думая, я достал свою поддельную терку – рецепт, смешал пару таблеток с кодеином и всем раздавал. Мы были настоящими бульбуляторами, парящими в облаках безмятежности и умиротворения.

Думаешь, что все это было безопасно? О, братец, ты сильно ошибаешься! Мефедрон, виноватый в нашем безумии, бил через рот, словно подстерегающий тигр. Но мы были готовы ко всему, уверенные в своей непобедимости.

Так что, смотри, как все это происходило. Мы собрались в одном доме, забыли о глупостях и просто оттягивались. Кажется, время остановилось, а мир превратился в калейдоскоп фантазий и эйфории.

Но все хорошее когда-нибудь заканчивается, верно? Все было так прекрасно, пока один из нас не потерял чувство меры. Он начал долбиться в окно, крича о свободе и безграничных возможностях. Увы, такие экстремисты нам не нужны. Мы не хотим привлекать нежелательное внимание к своему незаконному отдыху, правда?

«А что, если нам всем дать иметь побольше драйва, но не выделываться, как пьяная свинья на ромашках?» – подумал я.

И тут я пришел к выводу, что нужно найти баланс, чтобы продолжить наше оттягивание без проблем. Среди нас были люди, которые умели контролировать себя, не теряя благоразумия. Их присутствие и помощь были неоценимыми на этой красочной вечеринке.

Так что, братан, если у тебя на уме появляются подобные идеи, лучше отложи их в сторону. Помни, что твоя жизнь ценна.